36 днів без нових постів. Понад місяць мене відвідувала геніальна думка – закинути блог. На жаль, не довго вона гостювала.
Буду надолужувати втрачене. Почну з розповіді про море. Деталі про тяжку дорогу упущу, отже, місце відпочинку: півострів Крим, поблизу Феодосії, за 2 км до с. Орджонікідзе.
Коли вперше почула, де саме буду відпочивати, відверто кажучи, розчарувалась. А дарма! Більш вдалого розташування для елінгу годі й придумати, за винятком Царського пляжу.
Адже що може бути кращим, ніж тихий відпочинок без шумних «кабаків» на березі, без нетверезої молоді, без жодного недопалку чи папірчика на пляжі! А водичка.. Ех! Зранку можна було спостерігати за дрібними рибками та крабами, на котрі Автор боялась наступити.
А все завдяки тому, що в радянські часи поблизу Орджонікідзе знаходився завод, котрий виготовляв морську військову техніку, й був секретним об’єктом. А прилеглі території були відмежовані колючим дротом. Цією інформацією з нами поділився власник елінгу.
Єдиний недолік такого відпочинку – якщо потрібно буде сходити в аптеку, то без власного авто Вам не обійтись. Адже їхати доведеться у Феодосію чи Орджонікідзе.
Мабуть кожен з Вас, очікуючи прекрасну погоду, отримував у відповідь небо, затягнуте хмарами, а також, для остаточного «підняття» настрою, ще й дощ. Автор не стала винятком, про що не дуже шкодувала. Адже провела час не гірше, ніж могла б на пляжі. Є такі місця, котрі хочеться відвідувати знову. Якщо мова йде про Крим, то для мене це – Судак та Новий Світ. Для тих, хто ніколи не чув про Генуезьку фортецю, Вікіпедія Вам на допомогу –
Моя порада: коли в Новому Світі будете обирати між пішохідною екскурсією чи катером, то не шкодуйте грошей, а виберіть обидві. Унікальний грот Шаляпіна з моря добре не вдасться роздивитись, а для Синьої, Блакитної та інших бухт краще мабуть таки скористатись човном.
Менше слів, більше фото:
А на завершення келих улюбленого вина:
